Не тут і не тепер

Вони зустрілись у незнаному місті. Сонце багряно лилося крізь крони дерев на запорошені тротуари і старезні машини. Так само, як колись проливалось на фіри з сіном, і на кінних козаків, і на трьох братів з їхньою сестрою, що прийшли на ці сім пагорбів ще у таку сиву давнину, що сьогодні часом вона здається лиш туманом, навіяним з глибокої ріки, що ревла цим забутим містом. Широкі вибоїсті вулиці облямовували запилені блакитно-білі, золотаво-білі і брудно-рожево-білі штукатурені будинки у виразно європейському стилі, якого, однак, не знайдеш у старій матінці Європі...

Україна Просить Вибачення в Росії

опубліковано у Народному Голосі 26 жовтня 2004 року

Від імені українців усіх і всюди я хочу скласти вибачення перед Російською Федерацією. Останнім часом наші стосунки не є найкращими, і за це мені надзвичайно прикро.

Мені шкода, що ми більше торгуємо з Європою останніми роками. Звичайно ж, це набагато яскравіший і справедливіший ринок, але не дуже чемно з нашого боку це підкреслювати. Однак це не вина дружнього російського народу. Зрештою, не ви самі спочатку обрали параноїдного каґебіста, щоб керував вашою державою замість такого, хто б розумівся на ринкових принципах.

Острів Ґальяно, Етюд #2

Там, де скельні дуби
і смілки і
мох вічної зелені
                      котяться
                      кручою,
де пористі скелі
                      хизуються шкірою
                      перед сонцем
буруни злітають і падають,

Острів Ґальяно, Етюд #3

Сонячно-зелений суничник
бравує скелястого берега
Помаранчева кора, як застиглий сироп
круглими товстими лусками
розкриває сірі кістки,