Мова: English | Українська

Професійні характеристики | Контакти


 



 


   Поезія > Географія серця

Острів Ґальяно, Етюд #2

Там, де скельні дуби
і смілки і
мох вічної зелені
                      котяться
                      кручою,
де пористі скелі
                      хизуються шкірою
                      перед сонцем
буруни злітають і падають,
за велінням
місяця і тяжіння,
речі
      заскочені
у просторах чудернацьких форм,
де сонце і тінь
                    зустрічаються,
пустотливі хлопці—хор
у підошвах хвиль,
які розбиваються крізь
розколинах порубцьованих скель—
                                зношений фалос
                                і лона м’які скам’янілої губки
                                сточені уламки кісток і
                вода, яка
        змиває
все, розгладжуюче
          відбитки
                   часу.

© 1984 L.A. Wolanskyj ©2010 Translation A. Korbut

Опубліковано 01/07/2010

0 коментарі(в)

 

 © Л.О. Волянська

 Розробка: Bativan Design

Всі матеріали, опубліковані на даній сторінці є власністю Л.О. Волянської. Перепублікація текстів можлива лише за наявності письмової згоди автора. Це правило не поширюється на короткі цитати. При цитуванні посилання на автора є обов’язковим.